Ця чудова традиція встановлювати та прикрашати різдвяні та новорічні ялинки пришла в Україну з Німеччини. Спочатку вона була притаманна лише еліті суспільства, дворянським колам, іменитим купцям, підприємцям, згодом вона поширилась серед інших верств населення. Ми були вражені дійсно ексклюзивними зразками ялинкових прикрас, побачили і дорадянські ялинкові прикраси з порцеляни та сусального золота 1907 року, перші фігурні скляні прикраси 20-х рр. ХХ ст., Святого Миколая з вати та пап’є маше 1930-х рр., з дрезденського картонажу, іграшки українських артілей 50 – 60 х рр. ХХ ст., а ще дротові, лавсанові та пластикові іграшки.

Ми засвідчили, як політика, вир революції, радянська доба нашої історії, Майдан свободи впливали на історію цієї традиції. Як спочатку радянська влада заборонила ставити ялинки,  всіляко витравлюючи з душі народу цю гарну традицію, а згодом підпорядкувала новорічну ялинку під невід’ємну компоненту  своєї ідеології, корінним чином переробивши зміст цієї традиції. Ми ще раз згадали Майдан 2013 – 2014 рр., коли повсталий український народ у центрі Києва встановив свою унікальну ялинку, коли замість традиційних іграшок вона була прикрашена революційними гаслами за свободу, демократію і стала символом Революції Гідності.

Наприкінці у дружньому колі нас пригостили запашною кавою та різними смаколиками і директор та голова профкому Інституту привітали присутніх з Новим роком та Різдвом Христовим, побажали витримки, терпіння та віри у нашу Перемогу.

Голова профкому Інституту
кандидат історичних наук, доцент
В’ячеслав Швед