Й хоча багато учасників взяли учать в обговоренні українського питання, основну увагу доповідачі та представники бізнесу приділяли економічним тенденціям та стану світового господарства.

Голова Європейського центробанку К. Лагард наголошувала на потребі відновлення довіри до економічної теорії. За її словами, економіка 1980–1990-х рр. забезпечувала розподіл ресурсів на засадах ефективності. Сьогодні ж критерії ефективності поступилися місцем міркуванням безпеки. Тобто кожна країна намагається самостійно убезпечити себе від наслідків впливу кліматичних змін, наслідків використання енергії як знаряддя зброї та порушення ланцюгів постачання. Відтак відновлення довіри до економічного прогнозування ймовірно потребує залучення «досвіду науковців з інших галузей», включаючи кліматологів, епідеміологів і т.п., що «допоможе розробити точніші економічні прогнози на майбутнє». 

Серед актуальних проблем, порушених у ході дискусій – перспективи використання штучного інтелекту, що може суттєво збільшити розрив у рівнях розвитку країн та регіонів, а також визначення джерел для відновлення економічного зростання. 

За оцінками представників технологічної індустрії, втілення штучного інтелекту сприятиме підвищенню продуктивності праці, що забезпечить зростання світової економіки приблизно на $4 трильйони доларів. Водночас використання штучного інтелекту породжує низку проблем. Політки висловлюють цілком обґрунтоване занепокоєння з приводу можливого використання ШІ для втручання у виборчий процес та цілеспрямовано викривленого формування громадської думки. Отож цілком логічно виникає питання про необхідність нормативів використання ШІ. Тобто, хто, як і на якому етапі має встановлювати правила і регламенти використання штучного інтелекту у різних сферах виробництва, економічної діяльності та в галузі інформаційних комунікацій?   

Огляд дискусій з цього приводу дозволяє виділити основні оцінки та підходи:

- Використання ШІ для впливу на вибори стосується насамперед правил соціальних мереж, у яких поширюється згенерований ШІ контент. Отож прямого відношення до економіки та виробництва цей напрям застосування ШІ не має (генеральний директор OpenAI С. Альтман). Інакше кажучи, підприємці високотехнологічного бізнесу воліють відмежовуватися від стрімкого поширення фальсифікованої інформації й так званого «синтетичного контенту», покладаючи відповідальність на сектор розваг, медійну та рекламну сфери.

- Ставити питання про довіру до ШІ варто тоді, коли технологія зможе повністю замінити людину. Однак цей момент наразі ще не настав. Поки що нова технологія може бути лише інструментом, який покращує ефективність і збільшує продуктивність праці людей  (генеральний директор Salesforce М. Беніофф).

- Завдяки співпраці технологій і природничих наук технологічна революція докорінно трансформує низку галузей виробництва. Зрушення в біохімії свідчать про нову фазу наукового ренесансу. Синтез нових хімічних сполук, зокрема ліків, набагато випереджає можливості клінічних досліджень і тестів. Утім, хоча регулювання в сфері медицини «безумовно необхідне», потрібні такі правила, які б забезпечували рівновагу між сприянням розвитку ШІ і захистом від недобросовісних гравців, які зловживають технологічним прогресом (генеральний директор Pfizer А. Бурла).

- Контроль за ШІ як новітньою революційною та потенційно небезпечною технологією зосереджений у приватних компаніях. Відтак головні питання зводяться до того, хто, як і на яких принципах має визначати дозволені та заборонені способи використання ШІ, і яким чином зазначені нормативи мають застосовуватися у різних країнах світу.

- Цілком очікувано, що економічний ефект від застосування ШІ зможуть відчути не всі країни. Від використання новітніх технологій виграватимуть, у першу чергу, багаті держави. Тому в перспективі ШІ може призвести до поглиблення розриву між багатими та бідними країнами світу (генеральний секретар ООН А. Гутерреш).

Від себе додамо, що в умовах конкуренції за обмежені запаси корисних копалин та використання природних ресурсів планети загострення економічних диспропорцій актуалізує відчуття меж екстенсивного економічного розвитку й стрімких темпів демографічного росту, що сприятиме поширенню соціал-дарвіністських настроїв.

В рамках дебатів про тенденції та перспективи глобального розвитку війна Росії проти України посідала важливе місце. Однак, як не прикро відзначати, українське питання не розглядалося як центральна проблема Давосу-2024. Роль та місце війни в Україні обговорювалися насамперед у контексті більш широкого спектру проблем, таких як стимулювання економічного зростання, забезпечення стійкості ланцюгів постачання, загострення глобальної конкуренції та руйнівна роль конфліктів у короткостроковій та середньостроковій перспективі.

Аналіз настроїв бізнес-кіл «вищої ліги» виявив, що в якості найбільш нагальних поточних загроз фігурують екстремальні погодні умови, соціальна чи політична поляризація, міждержавні збройні конфлікти, дефіцит економічних можливостей, інфляція, вимушена міграція, економічна рецесія та забруднення природного середовища.

З точки зору міжнародного бізнесу, незаконне вторгнення Росії в Україну має значення насамперед як фактор, який зумовлює вимушене перелаштування торговельних маршрутів, постачання ресурсів, порядку розрахунків, інвестиційних планів та довгострокової стратегії залучення капіталів. Проте з точки зору політиків війна в Україні розглядається і як цілком реальна загроза, здатна зруйнувати політичну та економічну стабільність у масштабах Європи. Як заявила у своєму виступі на форумі президент Європейської Комісії У. фон дер Ляйєн, внаслідок війни РФ проти України європейці, об’єднавши свої зусилля, зуміли диверсифікувати споживання енергоносіїв та радикально скоротити попит на російські газ і нафту. З 2021 р. частка російських енергоносіїв у споживанні європейців зменшилася з 25% до 5%.

Відкриваючи дискусію довкола війни РФ проти України президент В. Зеленський застеріг проти спроб замороження війни. Адже такий сценарій не означатиме розв’язання проблеми. Заморожені конфлікти рано чи пізно спалахують знову. При цьому й теперішній російський владний режим існуватиме, доки триватиме війна. Звертаючись до Д. Трампа, В. Зеленський застеріг: якщо б Путіну дозволили «повністю» зайти в Україну, Путін на цьому б не зупинився. Й тому це шкідлива ілюзія...

Генеральний секретар НАТО Є. Столтенберг наголосив, що допомога Україні – «не благодійність, а інвестиція у безпеку» країн усього Заходу. За його словами, Україна вже частково перемогла, адже вижила. Однак від окреслення чіткіших перспектив Є. Столтенберг утримався.

Держсекретар США Е. Блінкен відзначив, що «Путін прискорив усе те, чому хотів запобігти, нападаючи на Україну. ... Зараз ми маємо Росію, яка загалом слабша у військовому, економічному та дипломатичному сенсі. Європа позбулася своєї енергетичної залежності від Росії. Українці зараз найбільш об’єднані, аніж вони були коли-небудь до цього. НАТО стає сильнішим, більшим і воно зростатиме й надалі». Е. Блінкен додав, що можливість припинення вогню між РФ та Україною найближчим часом навряд чи реалістична.

Під час форуму радник президента США з національної безпеки Дж. Салліван повідомив, що привіз В. Зеленському послання від Дж. Байдена, яке містить рекомендацію Києву перейти від «стратегії наступу до оборони». Втім, коментуючи цю новину, агентство Bloomberg звернуло увагу на розбіжність між цими рекомендаціями та офіційною «формулою миру», яку президент України уперше висунув у відеовиступі на саміті G20 у листопаді 2022 р.

В своїй промові президент Франції Е. Макрон звернув увагу на глобальне значення російсько-української війни: «З початку конфлікту в Україні ми зіткнулися з кризою в галузі енергоресурсів. Ми бачимо напругу між США та Китаєм, загострилися події на Близькому Сході. Нам треба швидко приймати рішення. Ми повинні зробити все можливе, щоб світ залишався єдиним. Росія не має виграти у протистоянні в Україні. Це важливо для колективної безпеки Європи. Нам потрібно зібратися і сконцентруватися цього року, щоб, незважаючи на майбутні вибори в США, перемогти в Україні, виробити рішення на Близькому Сході та боротися з терористами. Європа та Франція завжди підтримували своїх союзників».

З урахуванням виборів до Європейського парламенту у червні 2024 р. Е. Макрон закликав країни ЄС до збільшення державних інвестицій, як це мало місце в період пандемії COVID-19, та підвищення рівня «фінансової інтеграції», оскільки у Європи «є гроші, але вони погано розподілені і йдуть не в ті сектори». Навіть якщо це питання блокуватиметься на рівні ЄС, Франція буде прагнути до «тіснішої співпраці» з тими країнами Союзу, які висловлюють готовність «просунутися вперед».

Коментуючи загострення протиріч між провідними державами на всіх рівнях, генеральний секретар ООН А. Гутерреш висловив переконання в можливості «запобігти катастрофічному сценарію: Я впевнений, що ми зможемо побудувати новий, багатополярний глобальний порядок з новими можливостями для лідерства, балансу та справедливості у міжнародних відносинах». За словами А. Гутерреша, він свідомий небезпеки «екзистенціальних загроз, що створюються нестримним кліматичним хаосом і хаотичним розвитком штучного інтелекту без обмежень». Оскільки поступова відмова від викопного палива «необхідна і неминуча», вже зараз слід вживати заходів, «щоб забезпечити справедливий перехід до відновлюваних джерел енергії». А. Гутерреш наполягає, що світ має уникати «погіршення лінії розломів» між розвиненими країнами та економіками, що розвиваються, а також усередині країн «глобальних Півночі, Півдня, Сходу і Заходу».

Виступи учасників чималою мірою стосувалися й оцінок попередніх помилок і заходів, які ще можна використати для поліпшення ситуації. Віцепрезидент Європейської Комісії В. Домбровскіс вважає, що санкції проти Росії працюють, однак треба зробити більше, аби змусити деякі інші країни їх виконувати. З приводу заморожених російських активів В. Домбровскіс припустив, що прибутки від їх використання будуть зараховані у бюджет ЄС та зможуть бути спрямовані на надання допомоги Україні.

Голова МЗС Польщі Р. Сікорський звернув увагу на зацікавленість Росії у підтримці з боку КНР. За його словами, розірвати цю ланку Захід не зможе: лідери Китаю і Росії близькі ідеологічно, а їхнє виживання взаємозалежне.  

Л. Одобеску (міністерка закордонних справ Румунії) назвала брехнею заяви керівників РФ, що Москва веде «війну за виживання з колективним Заходом». Утім, війна в Україні стосується не лише України, а й всієї Європи. Тому треба продовжувати давати Києву все необхідне до повної стратегічної перемоги. Від цього залежить безпека Європи. Росія веде ідеологічну війну. Відтак самою лише Україною Москва може й не задовольнитися.

Окремі промовці (В. Домбровскіс, Г. Ландсбергіс) стверджували, що, надаючи допомогу Києву, Захід зробив замало й діяв надто повільно. Тому контрнаступ України не мав успіху. Позитивний сценарій можливий, якщо Захід вирішить збільшити допомогу. Якщо ж Захід не об’єднається в забезпеченні України усім необхідним для перемоги, Києву не вдасться уникнути поразки.

Виступаючи на форумі, представники українського уряду розповіли про плани зміцнення обороноздатності країни. За свідченням Ю. Свириденко (перша віцепрем'єр-міністр – міністр економіки України), уряд України вважає своїм пріоритетом розвиток базових галузей промисловості. За її словами, йдеться «не лише про розуміння пріоритетності цього напрямку як в Україні, так і в світі, але й про те, як вийти на якісно новий рівень – осучаснити обладнання, інтегрувати інноваційні підходи, забезпечити захист потужностей». На зустрічах у Давосі представники міністерства економіки висували аргументи на користь проведення «Промислового Рамштайну» з метою постачання обладнання, «аби відновити знищені виробництва» [1]. 

В цьому сенсі найважливішим напрямом залишається розвиток систем ППО. Як стверджує міністр з питань стратегічних галузей промисловості України О. Камишин, ЗСУ вперше почали застосували гібридну систему ППО з компонентів колишнього радянського та сучасного західного виробництва, що потенційно дозволяє суттєво підвищити рівень захисту економічних об’єктів.

14 січня, напередодні сесії Всесвітнього економічного форуму, в Давосі відбувся черговий (четвертий) раунд багатосторонніх консультацій, присвячених обговоренню «мирного плану» України. У цьому заході взяли участь представники понад 80 країн і міжнародних організацій. Глава Офісу президента України А. Єрмак відзначив, що мета засідання полягала у створенні «спільного мирного плану всіх країн, які підтримують Україну, із тим, аби переконати Росію вступити в мирні переговори». За словами А. Єрмака, Україна хотіла б провести два мирних саміти, в т. ч. один на міністерському рівні, аби «остаточно узгодити пункти мирного плану» [2].

Під час 54-ї сесії Давоського форуму між українським керівництвом та швейцарським урядом була досягнута попередня домовленість про сприяння Швейцарії в проведенні запропонованого українською стороною глобального саміту миру. Як відзначив міністр закордонних справ Швейцарії І. Кассіс, український план розглядається як фундамент «закінчення війни з Москвою». Утім, за його словами, нинішня «мирна формула» України – це лише один із кроків у цьому напрямі. Адже величезну важливість має й задача залучення Росії до переговорів, за підсумком яких «можна було б наблизитися до мирної угоди» [3]. Зі свого боку уряд Швейцарії має наміри й надалі продовжувати й розширювати свою підтримку України, включно з наданням площадки для багатосторонніх консультацій і мирних переговорів.

Конференція з української «мирної формули» в Давосі (14 січня) стала вже другою міжнародною конференцією, яку уряд Швейцарії організував з метою підтримки України з моменту початку агресії Росії у лютому 2022 р. Першим таким заходом став форум з метою «організації політичного процесу» з проблематики повоєнного відновлення України, проведений у м. Лугано в липні 2022 р.

Нейтралітет Швейцарії забороняє її уряду здійснювати реекспорт озброєнь в Україну. Однак це не означає байдужого ставлення до актів та політики агресії. Про це зокрема свідчить повідомлення швейцарського уряду про замороження російських фінансових активів у сумі 7,7 млрд франків ($8,81 млрд) в рамках санкцій, впроваджених проти РФ через її агресію проти України.

Давні традиції, які Швейцарія має в галузі миротворчості, дозволяють її уряду виконувати унікальні функції з організації переговорів та сприяння розв’язанню міжнародних конфліктів, включаючи проведення переговорів країн як Глобального Півдня, так і Глобальної Півночі, довкола української «формули миру».

Примітки:

1. Свириденко Ю. Підсумки Давосу: ставка на промисловість. Економічна правда. 19 січня 2024. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2024/01/19/708946/

2. Мирный план Украины получил растущую поддержку в Давосе. Портал SWI Swissinfo. 15 января 2024. URL: https://www.swissinfo.ch/rus/business/мирный-план-украины-получил-широкую-поддержку-в-давосе/49126518

3. No peace without Russia's word, says Swiss foreign minister at Davos. Keystone-SDA. 2024. January 14. URL: https://www.swissinfo.ch/eng/business/no-peace-without-russia-s-word--says-swiss-foreign-minister-at-davos/49125938

 

Зав. відділу трансатлантичних досліджень

ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України»

С.В. Толстов